Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Після уважного прочитання (гармонійність Вашої поезії "заважає" бачити недоліки, якщо такі подекуди трапляються :). Отже, у вас:
"А сонях... Він вже сонце жде".
Говоримо:
"Ждати з моря погоди"
"Чорна хмара не заступить сонця золотого" (З народних уст)
"Може, вийшла русалонька Матері шукати" (Т. Шевченко)
Тут вжито родовий відмінок, а не називний чи знахідний…
Через те : "А сонях... Він вже сонця жде".
Як казав товариш славнозвісного Міміно: "Я так думаю (укр.: гадаю)" :)
Крик души : Война - брат Геннадий Пока Христиане разбираются между собой ,кто прав, всё делается для того чтобы слово Христианин, было забыто.
Почему люди готовы любить друг друга, во время войны, во время мира воюют друг с другом, чтобы доказать,себе я прав в этом.
