Не стане, браття, забувати:
Земне прийдеться залишати, -
За що трудилися і дбали,
Для чого час свій уділяли,
Що на землі ми будували,
В що кошти й силу ми вкладали.
Те, що садили на землі,
Те, що носили на собі, -
Усе земне, усе лишиться,
Не зможе в вічності з’явиться.
Усе мине, його не буде.
Де ж твоє серце вічно буде?
Наші будинки, машини,
Прекрасні хвіртки у дворі,
Ставки, басейни і сади, -
Не цінні будуть нам тоді.
Тоді, коли Ісус прийде,
Щоб в небо взяти до Себе.
Тож Біблія нас вчить: «Пильнуй,
Про вічне дбай і час цінуй.
Люби Христа більше за все,
І серце бережи своє.
Складай скарби на небесах, -
Там більше щастя, в тих краях!»
Тож щиро Господу молімось,
Його доріг щодня учімось.
Хай дух наш прагне в небеса.
Про це хай свідчить все життя.
Христос, наш Бог, Ти – наш Спаситель,
Хай Дух Твій буде наш Водитель.
Дай мудрість й силу як нам жити,
Про вічне дбати, ним цінити.
2017
|
