На эту землю приходил Господь,
На ней Он жил, учил любить и верить.
Чтоб нас освободить от всех забот,
Он в небо отворил святые двери.
Его зовём мы Иисус Христос.
Он - добрый Пастырь, мудрый наш Учитель.
Он говорит: “Где нет ни бед, ни слёз
Я сотворил, друзья, для вас Обитель!”
Он говорит: “Придите все ко Мне,
Кто утомлён, обижен и обманут.
Дарую жизнь Я чище и полней,
И голод утолю небесной манной”.
Он говорит, что вновь опять придёт
За теми, кто приемлет Благодать.
День Жатвы уже ныне настаёт,
Чтоб каждому посеянное сжать!
Грядущий день разделит всех людей:
Одни войдут в небесный Дом желанный,
Другие, жившие в пылу страстей,
По Слову Бога - в вечно жгущий пламень
О, люди! Гордый разум ваш больной:
Как можно противостоять Творцу?
Осуждены вы собственной виной
И мчитесь к недалёкому концу.
День Жатвы уже ныне настаёт.
Отчет пред Богом - не экзамен это.
Христос еще с любовью грешных ждёт,
Но на исходе благодати Лето.
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 7664 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
О, Благословенный! Даруй нам ЗАБОТИТЬСЯ иметь Бога в разуме, чтобы не был истреблён народ Твой за недостаток вЕдения. Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь.
(Римлянам, 1:28-31; Галатам,5:19-21)
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
